Мой милый друг!
Сто лет... Сто зим...
И километры расстояний...
Пусть все изменится вокруг...
Среди событий, испытаний...
Но оглянувшись в детства дни
Уже совсем не малышами,
Мы можем смело всех сразить
Своими памяти стихами
Возможно, юбилей -не тот...
И праздник уж совсем не в сладость...
Желаю, пусть наоборот
Он принесёт все  только в радость!
Пусть будет радость и печаль,
но та печаль, что только в радость)
Событиями жизнь полна
Пусть будет и сейчас и в старость...
Пусть впечатлений позитив
Затмись все горести, невзгоды!
Уютный очага костёр
В семье согреет непогоды!
Любви, тепла пусть, доброты
Сполна имеет дом-обитель)
И все, чего желаешь ты,
 заполнит твой путеводитель!
Здоровья! Мира! Красоты!
Любви!
Внимания! И счастья!
Все то, что пожелаешь ты,
Пусть начинается сбываться!

Деталі

Автор: Alla Korolevska

Категорія: Вірші

Опубліковано: 15 липня 2025

Перегляди: 105

Я думала, про шо мала сказати…
Весна прийшла до кожного і всіх
Забрали в неї право обирати…
Обігріває все… Тамує біль…

А, може, просто вірить, що собою
Розтопить кригу від людських сердець
Безмежною всесильною любов;ю
Й почнеться мир з малесеньких джерельць

Й так хочеться цим сонячним теплом
Накрити тугу, біль, жахіття - всю війну!
Воскреснуть ПЕРЕМОГУ одним днем
З завалів та руїн крізь цю весну

Там, де раніш гула страшна війна,
Грозою, вітром, проливним дощем
Із квітами відчується весна
В ЩАСЛИВИЙ ПЕРЕМОГИ світлий день!

Деталі

Автор: Alla Korolevska

Категорія: Вірші

Опубліковано: 15 липня 2025

Перегляди: 91

Я сьогодні квіти дарувала…
Не на часі… Трапилося так.
Свято вже було, а я незнала
Але в тому був таємний знак.

Так було і, може, так хотілось
Позитивом мить зачарувати
Той випадок – ні, і не наснилось
Просто від душі подарувати

Деталі

Автор: Alla Korolevska

Категорія: Вірші

Опубліковано: 15 липня 2025

Перегляди: 88

Ви подихом до вуст її торкнулись
Тоді, як дихати ви майже не могли...
Почули голос і так радо посміхнулись!
Ви так з душею щастя берегли...

Тремтячий шепіт: «Бережи себе!
А хто ж тебе іще так пожаліє?
І просите: «ти відпочинь! І все
облиш, тебе робота не зігріє!»

І так тоді між небом та землею
Ви подихом своїм торкались вуст ії..
Той, хто любив, відчує... зрозуміє...
До смерті зберегти любов зуміли...

Що та любов, що  наче «стогін» свище,
Щодня зліта в промовах без душі???
Пуста каструля, що не має днища...
Пусті слова, без сенсу, почуттів...

Я бачила любов... І я щаслива,
Що то було кохання «на життя»...
Воно будо єдине, терпеливе...
І в пам`яті не буде забуття!!!

Ви подихом до вуст її торкнулись
Тоді, як дихати ви майже не могли...
Почули голос і так радо посміхнулись!
Ви так з душею щастя берегли...

Деталі

Автор: Alla Korolevska

Категорія: Вірші

Опубліковано: 15 липня 2025

Перегляди: 83