Я запізнилась...
Вам не дозвонилась.
Назад ще тиждень той
писала Вам листи.
І дивно так:
Й нічого не наснилось,
А Ви вже не могли
мені відповісти…
А я чекаю знов
Ті Ваші СМС,
Що так мене надовго
Підтримувать могли.
Душа каже: "Агов,
Щось там зовсім не те:
На всі дзвінки й листи
Відповідав завжди!"
І далі тихо знов.
І відповідь німа.
І тиша так підступно
Грюкає з усюд.
І холодніє кров,
Бо Вас з нами нема...
"Уже тепер нема!" -
повторить тиша знову...
А в памʼяті живі
ті спалахи подій
Моменти звідусіль -
Багато їх було...
І зранена душа
Мовчить на всю ту сіль,
Болить і зберігає
усе своє тепло...
Я так хотіла Вас,
Як завжди, привітати
І випити разом
На многії літа...
Тепер лише душею
Вас зможу обійняти!
Шкода, що лиш в душі
Є згадки без прикрас...
Вони і будуть там
До спочину душі,
Зігріють назавжди
Всіх рідних і близьких...
А ви спочиньте вже
В легеньких хмаринках,
І з Янголами в небі
Співайте нам пісні!
